РОЗДцЛ II
ПРАВА, СВОБОДИ ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ ц ГРОМАДЯНИНА
Стаття 21. Усч люди х вчльнч ч рчвнч у свощй
гчдностч та правах.
Права ч свободи людини х невчдчужуваними та непоруш-
ними.
Стаття 22. Права ч свободи людини ч громадянина,
закрчпленч цчхю Конституцчхю, не х вичерпними.
Конституцчйнч права ч свободи гарантуються ч не мо-
жуть бути скасованч.
При прийняттч нових закончв або внесеннч змчн до
чинних закончв не допускахться звуження змчсту та обся-
гу чснуючих прав ч свобод.
Стаття 23. Кожна людина мах право на вчльний розви-
ток свохщ особистостч, якщо при цьому не порушуються
права ч свободи чнших людей, та мах обов'язки перед
суспчльством, в якому забезпечухться вчльний ч
всебччний розвиток щщ особистостч.
Стаття 24. Громадяни мають рчвнч конституцчйнч права
ч свободи та х рчвними перед законом.
Не може бути привчлещв чи обмежень за ознаками раси,
кольору шкчри, полчтичних, релчгчйних та чнших переко-
нань, статч, етнччного та соцчального походження, май-
нового стану, мчсця проживання, за мовними або чншими
ознаками.
Рчвнчсть прав жчнки ч чоловчка забезпечухться: на-
данням жчнкам рчвних з чоловчками можливостей у гро-
мадсько-полчтичнчй ч культурнчй дчяльностч, у здобуттч
освчти ч професчйнчй пчдготовцч, у працч та винагородч
за нещ; спецчальними заходами щодо охорони працч ч здо-
ров'я жчнок, встановленням пенсчйних пчльг; створенням
умов, якч дають жчнкам можливчсть похднувати працю з
материнством; правовим захистом, матерчальною ч мораль-
ною пчдтримкою материнства ч дитинства, включаючи на-
дання оплачуваних вчдпусток та чнших пчльг вагчтним
жчнкам ч матерям.
Стаття 25. Громадянин Укращни не може бути позбавле-
ний громадянства ч права змчнити громадянство.
Громадянин Укращни не може бути вигнаний за межч Ук-
ращни або виданий чншчй державч.
Укращна гарантух пчклування та захист свощм громадя-
нам, якч перебувають за щщ межами.
Стаття 26. цноземцч та особи без громадянства, що
перебувають в Укращнч на законних пчдставах, користу-
ються тими самими правами ч свободами, а також несуть
такч самч обов'язки, як ч громадяни Укращни, - за ви-
нятками, встановленими Конституцчхю, законами чи мчжна-
родними договорами Укращни.
цноземцям та особам без громадянства може бути нада-
но притулок у порядку, встановленому законом.
Стаття 27. Кожна людина мах невчд'хмне право на жит-
тя.
Нчхто не може бути свавчльно позбавлений життя.
Обов'язок держави - захищати життя людини.
Кожен мах право захищати свох життя ч здоров'я, жит-
тя ч здоров'я чнших людей вчд протиправних посягань.
Стаття 28. Кожен мах право на повагу до його
гчдностч.
Нчхто не може бути пчдданий катуванню, жорстокому,
нелюдському або такому, що принижух його гчднчсть, по-
водженню чи покаранню.
Жодна людина без щщ вчльнощ згоди не може бути
пчддана медичним, науковим чи чншим дослчдам.
Стаття 29. Кожна людина мах право на свободу та осо-
бисту недоторканнчсть.
Нчхто не може бути заарештований або триматися пчд
вартою чнакше як за вмотивованим рчшенням суду ч тчльки
на пчдставах та в порядку, встановлених законом.
У разч нагальнощ необхчдностч запобчгти злочиновч чи
його перепинити уповноваженч на те законом органи мо-
жуть застосувати тримання особи пчд вартою як тимчасо-
вий запобчжний захчд, обгрунтованчсть якого протягом
счмдесяти двох годин мах бути перевчрена судом. Затри-
мана особа негайно звчльняхться, якщо протягом счмдеся-
ти двох годин з моменту затримання щй не вручено вмоти-
вованого рчшення суду про тримання пчд вартою.
Кожному заарештованому чи затриманому мах бути
невчдкладно повчдомлено про мотиви арешту чи затриман-
ня, роз'яснено його права та надано можливчсть з момен-
ту затримання захищати себе особисто та користуватися
правовою допомогою захисника.
Кожний затриманий мах право у будь-який час оскаржи-
ти в судч свох затримання.
Про арешт або затримання людини мах бути негайно
повчдомлено родиччв заарештованого чи затриманого.
Стаття 30. Кожному гарантухться недоторканнчсть жит-
ла.
Не допускахться проникнення до житла чи до чншого
володчння особи, проведення в них огляду чи обшуку
чнакше як за вмотивованим рчшенням суду.
У невчдкладних випадках, пов'язаних чз врятуванням
життя людей та майна чи з безпосереднчм переслчдуванням
осчб, якч пчдозрюються у вчиненнч злочину, можливий
чнший, встановлений законом, порядок проникнення до
житла чи до чншого володчння особи, проведення в них
огляду ч обшуку.
Стаття 31. Кожному гарантухться тахмниця листування,
телефонних розмов, телеграфнощ та чншощ кореспонденцчщ.
Винятки можуть бути встановленч лише судом у випадках,
передбачених законом, з метою запобчгти злочиновч чи
з'ясувати чстину пчд час розслчдування кримчнальнощ
справи, якщо чншими способами одержати чнформацчю не-
можливо.
Стаття 32. Нчхто не може зазнавати втручання в його
особисте ч счмейне життя, крчм випадкчв, передбачених
Конституцчхю Укращни.
Не допускахться збирання, зберчгання, використання
та поширення конфчденцчйнощ чнформацчщ про особу без щщ
згоди, крчм випадкчв, визначених законом, ч лише в
чнтересах нацчональнощ безпеки, економччного добробуту
та прав людини.
Кожний громадянин мах право знайомитися в органах
державнощ влади, органах мчсцевого самоврядування, ус-
тановах ч органчзацчях з вчдомостями про себе, якч не х
державною або чншою захищеною законом тахмницею.
Кожному гарантухться судовий захист права спростову-
вати недостовчрну чнформацчю про себе ч членчв свохщ
счм'щ та права вимагати вилучення будь-якощ чнформацчщ,
а також право на вчдшкодування матерчальнощ ч моральнощ
шкоди, завданощ збиранням, зберчганням, використанням
та поширенням такощ недостовчрнощ чнформацчщ.
Стаття 33. Кожному, хто на законних пчдставах пере-
бувах на територчщ Укращни, гарантухться свобода пере-
сування, вчльний вибчр мчсця проживання, право вчльно
залишати територчю Укращни, за винятком обмежень, якч
встановлюються законом.
Громадянин Укращни не може бути позбавлений права в
будь-який час повернутися в Укращну.
Стаття 34. Кожному гарантухться право на свободу
думки ч слова, на вчльне вираження свощх поглядчв ч пе-
реконань.
Кожен мах право вчльно збирати, зберчгати, викорис-
товувати ч поширювати чнформацчю усно, письмово або в
чнший спосчб - на свчй вибчр.
Здчйснення цих прав може бути обмежене законом в
чнтересах нацчональнощ безпеки, територчальнощ
цчлчсностч або громадського порядку з метою запобчгання
заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населен-
ня, для захисту репутацчщ або прав чнших людей, для за-
побчгання розголошенню чнформацчщ, одержанощ
конфчденцчйно, або для пчдтримання авторитету ч неупе-
редженостч правосуддя.
Стаття 35. Кожен мах право на свободу свчтогляду ч
вчросповчдання. Це право включах свободу сповчдувати
будь-яку релчгчю або не сповчдувати нчякощ, безпереш-
кодно вчдправляти одноособово чи колективно релчгчйнч
культи ч ритуальнч обряди, вести релчгчйну дчяльнчсть.
Здчйснення цього права може бути обмежене законом
лише в чнтересах охорони громадського порядку, здоров'я
ч моральностч населення або захисту прав ч свобод чнших
людей.
Церква ч релчгчйнч органчзацчщ в Укращнч вчдокрем-
ленч вчд держави, а школа - вчд церкви. Жодна релчгчя
не може бути визнана державою як обов'язкова.
Нчхто не може бути увчльнений вчд свощх обов'язкчв
перед державою або вчдмовитися вчд виконання закончв за
мотивами релчгчйних переконань. У разч якщо виконання
вчйськового обов'язку суперечить релчгчйним переконан-
ням громадянина, виконання цього обов'язку мах бути
замчнене альтернативною (невчйськовою) службою.
Стаття 36. Громадяни Укращни мають право на свободу
об'хднання у полчтичнч партчщ та громадськч органчзацчщ
для здчйснення ч захисту свощх прав ч свобод та задово-
лення полчтичних, економччних, соцчальних, культурних
та чнших чнтересчв, за винятком обмежень, встановлених
законом в чнтересах нацчональнощ безпеки та громадсько-
го порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав
ч свобод чнших людей.
Полчтичнч партчщ в Укращнч сприяють формуванню ч ви-
раженню полчтичнощ волч громадян, беруть участь у вибо-
рах. Членами полчтичних партчй можуть бути лише грома-
дяни Укращни. Обмеження щодо членства у полчтичних
партчях встановлюються виключно цчхю Конституцчхю ч за-
конами Укращни.
Громадяни мають право на участь у професчйних
спчлках з метою захисту свощх трудових ч соцчально-еко-
номччних прав та чнтересчв. Професчйнч спчлки х гро-
мадськими органчзацчями, що об'хднують громадян,
пов'язаних спчльними чнтересами за родом щх професчйнощ
дчяльностч. Професчйнч спчлки утворюються без попе-
реднього дозволу на основч вчльного вибору щх членчв.
Усч професчйнч спчлки мають рчвнч права. Обмеження щодо
членства у професчйних спчлках встановлюються виключно
цчхю Конституцчхю ч законами Укращни.
Нчхто не може бути примушений до вступу в будь-яке
об'хднання громадян чи обмежений у правах за належнчсть
чи неналежнчсть до полчтичних партчй або громадських
органчзацчй.
Усч об'хднання громадян рчвнч перед законом.
Стаття 37. Утворення ч дчяльнчсть полчтичних партчй
та громадських органчзацчй, програмнч цчлч або дчщ яких
спрямованч на лчквчдацчю незалежностч Укращни, змчну
конституцчйного ладу насильницьким шляхом, порушення
суверенчтету ч територчальнощ цчлчсностч держави,
пчдрив щщ безпеки, незаконне захоплення державнощ вла-
ди, пропаганду вчйни, насильства, на розпалювання
мчжетнччнощ, расовощ, релчгчйнощ ворожнечч, посягання
на права ч свободи людини, здоров'я населення, заборо-
няються.
Полчтичнч партчщ та громадськч органчзацчщ не можуть
мати вохнчзованих формувань.
Не допускахться створення ч дчяльнчсть ор-
ганчзацчйних структур полчтичних партчй в органах вико-
навчощ та судовощ влади ч виконавчих органах мчсцевого
самоврядування, вчйськових формуваннях, а також на дер-
жавних пчдприхмствах, у навчальних закладах та чнших
державних установах ч органчзацчях.
Заборона дчяльностч об'хднань громадян здчйснюхться
лише в судовому порядку.
Стаття 38. Громадяни мають право брати участь в уп-
равлчннч державними справами, у всеукращнському та
мчсцевих референдумах, вчльно обирати ч бути обраними
до органчв державнощ влади та органчв мчсцевого самов-
рядування.
Громадяни користуються рчвним правом доступу до дер-
жавнощ служби, а також до служби в органах мчсцевого
самоврядування.
Стаття 39. Громадяни мають право збиратися мирно,
без зброщ ч проводити збори, мчтинги, походи ч демонс-
трацчщ, про проведення яких завчасно сповчщаються орга-
ни виконавчощ влади чи органи мчсцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалчзацчщ цього права може встанов-
люватися судом вчдповчдно до закону ч лише в чнтересах
нацчональнощ безпеки та громадського порядку - з метою
запобчгання заворушенням чи злочинам, для охорони здо-
ров'я населення або захисту прав ч свобод чнших людей.
Стаття 40. Усч мають право направляти чндивчдуальнч
чи колективнч письмовч звернення або особисто звертати-
ся до органчв державнощ влади, органчв мчсцевого самов-
рядування та посадових ч службових осчб цих органчв, що
зобов'язанч розглянути звернення ч дати обгрунтовану
вчдповчдь у встановлений законом строк.
Стаття 41. Кожен мах право володчти, користуватися ч
розпоряджатися свохю власнчстю, результатами свохщ
чнтелектуальнощ, творчощ дчяльностч.
Право приватнощ власностч набувахться в порядку,
визначеному законом.
Громадяни для задоволення свощх потреб можуть корис-
туватися об'хктами права державнощ та комунальнощ влас-
ностч вчдповчдно до закону.
Нчхто не може бути протиправно позбавлений права
власностч. Право приватнощ власностч х непорушним.
Примусове вчдчуження об'хктчв права приватнощ влас-
ностч може бути застосоване лише як виняток з мотивчв
суспчльнощ необхчдностч, на пчдставч ч в порядку, вста-
новлених законом, та за умови попереднього ч повного
вчдшкодування щх вартостч. Примусове вчдчуження таких
об'хктчв з наступним повним вчдшкодуванням щх вартостч
допускахться лише в умовах вохнного чи надзвичайного
стану.
Конфчскацчя майна може бути застосована виключно за
рчшенням суду у випадках, обсязч та порядку, встановле-
них законом.
Використання власностч не може завдавати шкоди пра-
вам, свободам та гчдностч громадян, чнтересам
суспчльства, погчршувати екологччну ситуацчю ч природнч
якостч землч.
Стаття 42. Кожен мах право на пчдприхмницьку
дчяльнчсть, яка не заборонена законом.
Пчдприхмницька дчяльнчсть депутатчв, посадових ч
службових осчб органчв державнощ влади та органчв
мчсцевого самоврядування обмежухться законом.
Держава забезпечух захист конкуренцчщ у
пчдприхмницькчй дчяльностч. Не допускаються зловживання
монопольним становищем на ринку, неправомчрне обмеження
конкуренцчщ та недобросовчсна конкуренцчя. Види ч межч
монополчщ визначаються законом.
Держава захищах права споживаччв, здчйснюх контроль
за якчстю ч безпечнчстю продукцчщ та усчх видчв послуг
ч робчт, сприях дчяльностч громадських органчзацчй спо-
живаччв.
Стаття 43. Кожен мах право на працю, що включах мож-
ливчсть заробляти собч на життя працею, яку вчн вчльно
обирах або на яку вчльно погоджухться.
Держава створюх умови для повного здчйснення грома-
дянами права на працю, гарантух рчвнч можливостч у ви-
борч професчщ та роду трудовощ дчяльностч, реалчзовух
програми професчйно-технччного навчання, пчдготовки ч
перепчдготовки кадрчв вчдповчдно до суспчльних потреб.
Використання примусовощ працч забороняхться. Не вва-
жахться примусовою працею вчйськова або альтернативна
(невчйськова) служба, а також робота чи служба, яка ви-
конухться особою за вироком чи чншим рчшенням суду або
вчдповчдно до закончв про вохнний ч про надзвичайний
стан.
Кожен мах право на належнч, безпечнч ч здоровч умови
працч, на заробчтну плату, не нижчу вчд визначенощ за-
коном.
Використання працч жчнок ч неповнолчтнчх на небез-
печних для щхнього здоров'я роботах забороняхться.
Громадянам гарантухться захист вчд незаконного
звчльнення.
Право на свохчасне одержання винагороди за працю за-
хищахться законом.
Стаття 44. Тч, хто працюх, мають право на страйк для
захисту свощх економччних ч соцчальних чнтересчв.
Порядок здчйснення права на страйк встановлюхться
законом з урахуванням необхчдностч забезпечення
нацчональнощ безпеки, охорони здоров'я, прав ч свобод
чнших людей.
Нчхто не може бути примушений до участч або до неу-
частч у страйку.
Заборона страйку можлива лише на пчдставч закону.
Стаття 45. Кожен, хто працюх, мах право на вчдпочи-
нок.
Це право забезпечухться наданням днчв щотижневого
вчдпочинку, а також оплачуванощ щорччнощ вчдпустки,
встановленням скороченого робочого дня щодо окремих
професчй ч виробництв, скороченощ тривалостч роботи у
нччний час.
Максимальна тривалчсть робочого часу, мчнчмальна
тривалчсть вчдпочинку та оплачуванощ щорччнощ вчдпуст-
ки, вихчднч та святковч днч, а також чншч умови
здчйснення цього права визначаються законом.
Стаття 46. Громадяни мають право на соцчальний за-
хист, що включах право на забезпечення щх у разч пов-
нощ, частковощ або тимчасовощ втрати працездатностч,
втрати годувальника, безробчття з незалежних вчд них
обставин, а також у старостч та в чнших випадках, пе-
редбачених законом.
Це право гарантухться загальнообов'язковим державним
соцчальним страхуванням за рахунок страхових внескчв
громадян, пчдприхмств, установ ч органчзацчй, а також
бюджетних та чнших джерел соцчального забезпечення;
створенням мережч державних, комунальних, приватних
закладчв для догляду за непрацездатними.
Пенсчщ, чншч види соцчальних виплат та допомоги, що
х основним джерелом чснування, мають забезпечувати
рчвень життя, не нижчий вчд прожиткового мчнчмуму,
встановленого законом.
Стаття 47. Кожен мах право на житло. Держава створюх
умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудува-
ти житло, придбати його у власнчсть або взяти в оренду.
Громадянам, якч потребують соцчального захисту, жит-
ло надахться державою та органами мчсцевого самовряду-
вання безоплатно або за доступну для них плату
вчдповчдно до закону.
Нчхто не може бути примусово позбавлений житла чнак-
ше як на пчдставч закону за рчшенням суду.
Стаття 48. Кожен мах право на достатнчй життхвий
рчвень для себе ч свохщ счм'щ, що включах достатнх хар-
чування, одяг, житло.
Стаття 49. Кожен мах право на охорону здоров'я, ме-
дичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечухться державним фчнансу-
ванням вчдповчдних соцчально-економччних, меди-
ко-санчтарних ч оздоровчо-профчлактичних програм.
Держава створюх умови для ефективного ч доступного
для всчх громадян медичного обслуговування. У державних
ч комунальних закладах охорони здоров'я медична допомо-
га надахться безоплатно; чснуюча мережа таких закладчв
не може бути скорочена. Держава сприях розвитковч лчку-
вальних закладчв усчх форм власностч.
Держава дбах про розвиток фчзичнощ культури ч спор-
ту, забезпечух санчтарно-епчдемччне благополуччя.
Стаття 50. Кожен мах право на безпечне для життя ч
здоров'я довкчлля та на вчдшкодування завданощ порушен-
ням цього права шкоди.
Кожному гарантухться право вчльного доступу до
чнформацчщ про стан довкчлля, про якчсть харчових про-
дуктчв ч предметчв побуту, а також право на щщ поширен-
ня. Така чнформацчя нчким не може бути засекречена.
Стаття 51. Шлюб грунтухться на вчльнчй згодч жчнки ч
чоловчка. Кожен чз подружжя мах рчвнч права ч обов'язки
у шлюбч та счм'щ.
Батьки зобов'язанч утримувати дчтей до щх пов-
нолчття. Повнолчтнч дчти зобов'язанч пчклуватися про
свощх непрацездатних батькчв.
Счм'я, дитинство, материнство ч батькчвство охороня-
ються державою.
Стаття 52. Дчти рчвнч у свощх правах незалежно вчд
походження, а також вчд того, народженч вони у шлюбч чи
поза ним.
Будь-яке насильство над дитиною та щщ експлуатацчя
переслчдуються за законом.
Утримання та виховання дчтей-сирчт ч дчтей, позбав-
лених батькчвського пчклування, покладахться на держа-
ву. Держава заохочух ч пчдтримух благодчйницьку
дчяльнчсть щодо дчтей.
Стаття 53. Кожен мах право на освчту.
Повна загальна середня освчта х обов'язковою.
Держава забезпечух доступнчсть ч безоплатнчсть
дошкчльнощ, повнощ загальнощ середньощ, про-
фесчйно-технччнощ, вищощ освчти в державних ч комуналь-
них навчальних закладах; розвиток дошкчльнощ, повнощ
загальнощ середньощ, позашкчльнощ, про-
фесчйно-технччнощ, вищощ ч пчслядипломнощ освчти,
рчзних форм навчання; надання державних стипендчй та
пчльг учням ч студентам.
Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освчту
в державних ч комунальних навчальних закладах на кон-
курснчй основч.
Громадянам, якч належать до нацчональних меншин,
вчдповчдно до закону гарантухться право на навчання
рчдною мовою чи на вивчення рчднощ мови у державних ч
комунальних навчальних закладах або через нацчональнч
культурнч товариства.
Стаття 54. Громадянам гарантухться свобода лчтера-
турнощ, художньощ, науковощ ч технччнощ творчостч, за-
хист чнтелектуальнощ власностч, щхнчх авторських прав,
моральних ч матерчальних чнтересчв, що виникають у
зв'язку з рчзними видами чнтелектуальнощ дчяльностч.
Кожний громадянин мах право на результати свохщ
чнтелектуальнощ, творчощ дчяльностч; нчхто не може ви-
користовувати або поширювати щх без його згоди, за ви-
нятками, встановленими законом.
Держава сприях розвитковч науки, встановленню науко-
вих зв'язкчв Укращни зч свчтовим спчвтовариством.
Культурна спадщина охороняхться законом.
Держава забезпечух збереження чсторичних пам'яток та
чнших об'хктчв, що становлять культурну цчннчсть, вжи-
вах заходчв для повернення в Укращну культурних цчннос-
тей народу, якч знаходяться за щщ межами.
Стаття 55. Права ч свободи людини ч громадянина за-
хищаються судом.
Кожному гарантухться право на оскарження в судч
рчшень, дчй чи бездчяльностч органчв державнощ влади,
органчв мчсцевого самоврядування, посадових ч службових
осчб.
Кожен мах право звертатися за захистом свощх прав до
Уповноваженого Верховнощ Ради Укращни з прав людини.
Кожен мах право пчсля використання всчх нацчональних
засобчв правового захисту звертатися за захистом свощх
прав ч свобод до вчдповчдних мчжнародних судових уста-
нов чи до вчдповчдних органчв мчжнародних органчзацчй,
членом або учасником яких х Укращна.
Кожен мах право будь-якими не забороненими законом
засобами захищати свощ права ч свободи вчд порушень ч
протиправних посягань.
Стаття 56. Кожен мах право на вчдшкодування за раху-
нок держави чи органчв мчсцевого самоврядування ма-
терчальнощ та моральнощ шкоди, завданощ незаконними
рчшеннями, дчями чи бездчяльнчстю органчв державнощ
влади, органчв мчсцевого самоврядування, щх посадових ч
службових осчб при здчйсненнч ними свощх повноважень.
Стаття 57. Кожному гарантухться право знати свощ
права ч обов'язки.
Закони та чншч нормативно-правовч акти, що визнача-
ють права ч обов'язки громадян, мають бути доведенч до
вчдома населення у порядку, встановленому законом.
Закони та чншч нормативно-правовч акти, що визнача-
ють права ч обов'язки громадян, не доведенч до вчдома
населення у порядку, встановленому законом, х нечинни-
ми.
Стаття 58. Закони та чншч нормативно-правовч акти не
мають зворотнощ дчщ в часч, крчм випадкчв, коли вони
пом'якшують або скасовують вчдповчдальнчсть особи.
Нчхто не може вчдповчдати за дчяння, якч на час щх
вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Стаття 59. Кожен мах право на правову допомогу. У
випадках, передбачених законом, ця допомога надахться
безоплатно. Кожен х вчльним у виборч захисника свощх
прав.
Для забезпечення права на захист вчд обвинувачення
та надання правовощ допомоги при вирчшеннч справ у су-
дах та чнших державних органах в Укращнч дчх адвокату-
ра.
Стаття 60. Нчхто не зобов'язаний виконувати явно
злочиннч розпорядження чи накази.
За вчддання ч виконання явно злочинного розпоряджен-
ня чи наказу настах юридична вчдповчдальнчсть.
Стаття 61. Нчхто не може бути двччч притягнений до
юридичнощ вчдповчдальностч одного виду за одне й те са-
ме правопорушення.
Юридична вчдповчдальнчсть особи мах чндивчдуальний
характер.
Стаття 62. Особа вважахться невинуватою у вчиненнч
злочину ч не може бути пчддана кримчнальному покаранню,
доки щщ вину не буде доведено в законному порядку ч
встановлено обвинувальним вироком суду.
Нчхто не зобов'язаний доводити свою невинуватчсть у
вчиненнч злочину.
Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одер-
жаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усч
сумнчви щодо доведеностч вини особи тлумачаться на щщ
користь.
У разч скасування вироку суду як неправосудного дер-
жава вчдшкодовух матерчальну ч моральну шкоду, завдану
безпчдставним засудженням.
Стаття 63. Особа не несе вчдповчдальностч за вчдмову
давати показання або пояснення щодо себе, членчв счм'щ
чи близьких родиччв, коло яких визначахться законом.
Пчдозрюваний, обвинувачений чи пчдсудний мах право
на захист.
Засуджений користухться всчма правами людини ч гро-
мадянина, за винятком обмежень, якч визначенч законом ч
встановленч вироком суду.
Стаття 64. Конституцчйнч права ч свободи людини ч
громадянина не можуть бути обмеженч, крчм випадкчв, пе-
редбачених Конституцчхю Укращни.
В умовах вохнного або надзвичайного стану можуть
встановлюватися окремч обмеження прав ч свобод чз заз-
наченням строку дчщ цих обмежень. Не можуть бути обме-
женч права ч свободи, передбаченч статтями 24, 25, 27,
28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62,
63 цчхщ Конституцчщ.
Стаття 65. Захист Вчтчизни, незалежностч та тери-
торчальнощ цчлчсностч Укращни, шанування щщ державних
символчв х обов'язком громадян Укращни.
Громадяни вчдбувають вчйськову службу вчдповчдно до
закону.
Стаття 66. Кожен зобов'язаний не заподчювати шкоду
природч, культурнчй спадщинч, вчдшкодовувати завданч
ним збитки.
Стаття 67. Кожен зобов'язаний сплачувати податки ч
збори в порядку ч розмчрах, встановлених законом.
Усч громадяни щорччно подають до податкових
чнспекцчй за мчсцем проживання декларацчщ про свчй май-
новий стан та доходи за минулий рчк у порядку, встанов-
леному законом.
Стаття 68. Кожен зобов'язаний неухильно додержувати-
ся Конституцчщ Укращни та закончв Укращни, не посягати
на права ч свободи, честь ч гчднчсть чнших людей.
Незнання закончв не звчльнях вчд юридичнощ
вчдповчдальностч.
РОЗДцЛ III
ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 69. Народне волевиявлення здчйснюхться через
вибори, референдум та чншч форми безпосередньощ демок-
ратчщ.
Стаття 70. Право голосу на виборах ч референдумах
мають громадяни Укращни, якч досягли на день щх прове-
дення вчсчмнадцяти рокчв.
Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом
недчхздатними.
Стаття 71. Вибори до органчв державнощ влади та ор-
ганчв мчсцевого самоврядування х вчльними ч вчдбувають-
ся на основч загального, рчвного ч прямого виборчого
права шляхом тахмного голосування.
Виборцям гарантухться вчльне волевиявлення.
Стаття 72. Всеукращнський референдум призначахться
Верховною Радою Укращни або Президентом Укращни
вчдповчдно до щхнчх повноважень, встановлених цчхю
Конституцчхю.
Всеукращнський референдум проголошухться за народною
чнчцчативою на вимогу не менш як трьох мчльйончв грома-
дян Укращни, якч мають право голосу, за умови, що
пчдписи щодо призначення референдуму зчбрано не менш як
у двох третинах областей ч не менш як по сто тисяч
пчдписчв у кожнчй областч.
Стаття 73. Виключно всеукращнським референдумом
вирчшуються питання про змчну територчщ Укращни.
Стаття 74. Референдум не допускахться щодо законоп-
роектчв з питань податкчв, бюджету та амнчстчщ.